Завантаження зображень...
  • 19:30
    Інформаційна програма
    Щонеділі
  • 20:00
    Науково-просвітницька програма
    Щонеділі. Повтор: Понеділок 14:00
  • 21:00
    Науково-просвітницька програма
    Щосереди. Повтор: Понеділок 06:30
  • 19:00
    Інформаційно-аналітична програма
    Щосуботи. Повтор: Неділя 22.00
  • 16:00, 19:00, 21:30
    Інформаційна програма
    Щодня
  • 21:00
    Науково-просвітницька програма
    Щоп'ятниці. Повтор: Неділя 11:30
  • 21:00
    Культурно - мистецька програма
    Щопонеділка. Повтор: П'ятниця 22:00
  • 21:15
    Культурно - мистецька програма
    Субота. Повтор: Неділя 13:00
  • 7:00
    Інформаційно-музична програма
    Понеділок - п'ятниця
  • 18:00
    Науково-просвітницька програма
    Кожної останньої неділі місяця. Повтор: Наступної суботи 21:00
  • Щонеділі
  • Щонеділі. Повтор: Понеділок 14:00
  • Щосереди. Повтор: Понеділок 06:30
  • Щосуботи. Повтор: Неділя 22.00
  • Щодня
  • Щоп'ятниці. Повтор: Неділя 11:30
  • Щопонеділка. Повтор: П'ятниця 22:00
  • Субота. Повтор: Неділя 13:00
  • Понеділок - п'ятниця
  • Кожної останньої неділі місяця. Повтор: Наступної суботи 21:00

Аудитори рекомендують ефективно розподіляти державні кошти для зрошення протягом року

14 листопада

14 листопада 2017 р.
Як відомо, розвиток зрошення на Херсонщині є одним із пріоритетних напрямків стратегічного плану Уряду.

До речі, в південній області України, з наявних 427,1 тис. га зрошуваних земель, використовується майже 70 відсотків.

Вирощування культур на поливних землях - копітка справа. Адже аграрії несуть чималі витрати за подачу води та спожиту електроенергію. Причому з ранньої весни до осені. Державна фінансова допомога на здешевлення вартості відсоткової ставки за залученими кредитами передбачає і кредитування на оплату електроенергії при зрошенні.

Але існує недолік діючого механізму фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників - непропорційне надходження компенсацій упродовж кожного року. Адже адресна допомога від держави надходить переважно у другому півріччі кожного року.

Аудитори вважають, що фінансування таврійського агросектору має бути пропорційним упродовж року. Тоді б виробники рослинницької продукції ширше впроваджували новітні підходи до господарювання. Наприклад, масштабно використовували системи крапельного зрошення, придбання яких держава поки що нікому з селян не компенсує.

Тож не обійтися вдумливим господарям без практичного втілення вітчизняних наукових розробок, сучасних технологій поливу, оновлення парку дощувальних машин. Таким чином, на селі можна мінімізувати виробничі витрати на зрошенні шляхом запровадження крапельного зрошення, суттєво знизивши при цьому обсяги споживання поливної води і, водночас, збільшивши поливні площі. Передусім під зернові культури.

У разі надання господарям повноцінної адресної допомоги можливе збільшення поливного клину на Херсонщині, яка знаходиться у зоні ризикованого землеробства. Звісно, з урахуванням регіональних особливостей посушливого клімату. До того ж вчасно отримана фінансова допомога в цілому дозволить селянам поліпшити екологічний стан ґрунтів, - вважають державні аудитори.

За інформацією прес-служби Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області